Шукати в цьому блозі

Відкрита градирня

Розглянуто принцип дії атмосферної (відкритої) градирні. Наведено переваги і недоліки атмосферної градирні.

Принцип дії відкритої градирні

Спочатку головне. Відкрита градирня це прямокутник чи квадрат що може мати звуження в верхній частині.

Оборотна вода подається в розподільчий пристрій що встановлюється в верхній частині. Розподільчий пристрій являє собою форсунки чи сопла. Отвори форсунок (сопел) направлені вниз для запобігання винесення оборотної води в повітря. Відкрита градирня не має сепаратора для уловлення краплин води.  Далі вода під силою тяжіння опускається вниз, де встановлюється збірник. З збірника, чи приямка, охолоджена оборотна вода відкачується.

Повітря надходить через щілини в низ градирні, і виходить з верхньої частини градирні. Також слід відзначити і наявність природної тяги, що втягує повітря. Природна тяга утворюється завдяки різниці питомої ваги повітря, що надходить у градирню, і нагрітого повітря, що виходить з градирні.


Відкрита градирня може містити зрошувач, в деяких розробках він відсутній. Зазначимо що є розробки що не містять бокових стінок, тобто вони мають розпилювач та зрошувач, і звісно несучу конструкцію. Деякі розробки мають не стінку а жалюзійну решітку.

У відкритих градирнях  для охолодження оборотної води використовується конвекція, яка забезпечується вітром. Охолодження відбувається за рахунок проти-току краплин води (чи плівки у разі її наявності) та повітря. Тепло від оборотної води передається повітрю.


На жаль в житті мається плутаниця...

Відкриту градирню часто називають:

атмосферною градирнею;

без вентиляторною градирнею;

градирнею – так, це вірно, однак типів градирень досить багато – потрібно уточнювати.

Відкрита градирня це умовна «суміш» баштової градирні та  вентиляторної градирні.

Різниця між баштовою градирнею полягає в розмірах та геометрії. Баштова градирня має великі розміри і призначена для великих потоків оборотної води, а відкрита градирня просту прямокутну форму і призначена для малих потоків оборотної води.

Різниця між вентиляторною та відкритою градирнею полягає в відсутності вентилятора.


Переваги і недоліки відкритих градирень

Перевагою відкритих градирень є відсутність вентилятора, тобто відсутнє споживання електроенергії та простіша конструкція. З недоліків слід відзначити залежність від вітру. Чим менше вітер, тим гірше охолодження. Тому рекомендовано їх встановлювати на пагорбах, або на криші. 

Відкриті градирні не знайшли широкого застосування, хоча вони і є. Це можливо пояснити тим що вентиляторні градирні мають кращі показники роботи і потребують менше місця при рівному тепловому навантаженні. Однак на сьогодні відкриті (атмосферні) градирні потруху набувають популярності, так як не потребують електроенергії для вентиляторів (їх просто немає в наявності). Вони дешевші, однак на ринку вони майже відсутні, однак деякі організації пропонують спроектувати їх під необхідні показники що надає замовник. З недоліків слід відзначити що атмосферні (відкриті) градирні займатимуть вдвічі більше місця ніж вентиляторні, однак це зазвичай не визиває проблем.


При проектуванні відкритих градирень рекомендуємо врахувати наступне

Висота від приямку до розподільчого пристрою з соплами (форсунками) 4500…9000 мм. Найбільший ефект охолодження досягається на різниці висот орієнтовно 4000 мм (це місце де найбільша швидкість оборотної води на виході з форсунки чи сопла по відношення до швидкості повітря), однак охолодження оборотної води покращується при збільшенні висоти між горизонталлю входу повітря в градирню та віссю розподільчого пристрою (збільшується природня тяга та час контакту краплин оборотної води з повітрям). 

Зрошувач з мінімальним опором по повітрю.

Отвори форсунок (сопел) направити вниз для запобігання втрати оборотної води.

Сепаратор для повітря що виходить в атмосферу не практикують, так як він збільшує гідравлічний опір по повітрю, і як висновок зменшує тягу.

Щільність зрошування для відкритої градирні без зрошувача висотою між входом повітря та віссю розподільчого пристрою 5000 мм зазвичай 1,5..2,5 м3/год на м2, прийняти 2 м3/год на м2.

Щільність зрошування для відкритої градирні що має зрошувач, та висотою між входом повітря та віссю розподільчого пристрою 8500 мм зазвичай 3,5..4,5 м3/год на м2, прийняти 4 м3/год на м2.


Використати форсунки з розрахунку 2 м3/год на м2 у разі відсутності зрошувача (дельта Н 4500 мм), і відповідно 4 м3/год на м2 при наявності зрошувача (дельта Н 8500 мм), причому чим більше форсунок – тим краще. (не потрібно ставити декілька «потужних по воді», а потрібно багато не великих). Напрямок відкриття факелу в форсунках приймати як найбільший, у разі використання сопел мають бити «відбійники» (сопло направляє струю на відповідний лист, який роздрібнює потік оборотної води на мілкі краплини).


Зміст

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)